Екскурсія до Києва
Вчителі опорного закладу " Рудківська СЗШ І -ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного" відвідали визначні місця нашої столиці. Пройшлися стежками революції Гідності, вшанували пам`ять героїв Небесної Сотні. Схилили голову над тими місцями, де загинули наші земляки, Володимир Жеребний і Володимир Топій. Віддали шану героям, які згинули в АТО.
Герої не вмирають ! Пам`ятаймо про них завжди ! Пам`ятаймо, мету за яку вони полягли! Будьмо гідними їх пам`яті !!!
15 лютого - Стрітення
П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в народі"Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.
На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою:
- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення - 15 лютого - та в день святої Анни - 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина.
На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба.
У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, - весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці.
При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше - Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше - Зима. "…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!" - каже Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу" про зустріч літа з зимою.
В цей день в церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громичними", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви. В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали "громичну" свічку - "щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!". Від "громичної" свічки і саме свято, крім "Стрітення" або "Стрічання", називалося колись "Громиця".
Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову - ще не вживану - посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це - цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що "поможе". Найкраще ця вода ніби помагала від "пристріту" - від хвороби, що її спричиняло "погане" око.
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: "Боже тебе збережи!". Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса - врожай, нема роси - немає врожаю.
П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в народі"Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: "Боже тебе збережи!". Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Народні прикмети
- Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
- Вітер - погана ознака.
- Відлига - жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
- Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі!
- Як нап'ється півень води, то набереться господар біди!
- Коли на Громицю півень нап'ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
- День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
- Якщо на Стрітення дорогу перемітає - весна буде пізньою і холодною.
- Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
- Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.
- Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
- Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
- На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.
- Цього дня відлига - на ранню й теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й холодна.
- Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів.
- Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.
- Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
- Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (ще повернуться морози).
- На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу.
- Якщо вранці випав сніг - на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень - зернові будуть середні, а увечері - недорід.
- Якщо на деревах іній - вродять добре гречка і бульба.
- Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
- Як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.
- Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете - весна буде пізня й холодна.
- Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
- Якщо 15 лютого випав сніг - на дощову й холодну весну.
- Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.
- Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
- Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
- Якщо на Стрітення півень води нап'ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл нап'ється на дорозі.
Січневий календар видатних математичних дат
- 4 січня
155 років від дня народження Івана Михайловича Занчевського (1861–1928). Український математик, педагог, доктор прикладної математики, ректор Одеського університету, викладач вищих навчальних закладів, громадський діяч. Започаткував застосування векторного та геометричного методів у механіці.
- 12 січня
270 років від дня народження Йоганна Генріха Песталоцці (1746–1827). Швейцарський педагог-демократ, один з основоположників народної школи, дидакт, засновник теорії елементарної освіти та ідеї розвивального навчання, керівник відомих виховних закладів Швейцарії – «Установи для бідних», притулку для сиріт, середніх шкіл та учительських семінарій інтернатного типу. Розробник теорії елементарної освіти, що спрямована на забезпечення гармонійного розвитку дитини, охоплює розумове, морально-етичне й фізичне виховання. Один із перших педагогів, які прагнули практично пов’язати навчання з працею вихованців. Автор творів з питань виховання й навчання «Лінгард і Гертруда», «Книга матерів», «Лебедина пісня» тощо, посібників із методики початкового навчання «Азбука спостережень», «Наочне вчення про число» та рельєфних дидактичних посібників, що використовуються в початкових класах під час вивчення математики.
- 17 січня
135 років від дня народження Антоні Ломніцького (1881– 1941). Видатний український вчений-математик, учитель математики й фізики, викладач математики у Львівській політехнічній школі, приватний доцент, професор математики, завідувач другої кафедри математики, декан механічного відділення та проректор Львівської політехніки. Член Львівського й Варшавського наукових товариств, член-кореспондент Академії технічних наук у Варшаві, член аеронавтної комісії в Парижі.
- 20 cічня
120 років від дня народження Івана Євгеновича Шиманського (1896–1982). Український методист математики, учитель математики шкіл Вінничини, викладач, декан, заступник директора з наукової роботи Київського гідромеліоративного інституту, завідувач кафедри Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького, завідувач сектору методики математики Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР. Автор праць «Вивчення довжини кола і площ кривих поверхонь», підручників для студентів педагогічних вищих навчальних закладів «Математичний аналіз», «Математика». За редакцією вченого вийшли науково-методичні збірники статей «Методика викладання математики», «Математика в школі», «Викладання математики в школі».
- 25 січня
